Рідна школа

Там голос і шум без утину,

І вишні квітучі довкола…

Без чого немає країни –

ЇЇ не існує без школи.

 

У вересні, в перший день теплий,

Збираються учні усі.

Лунає й летить як лелека.

Звук дзвоника й радості сміх.

 

Із давніх-давен тут стояла,

Ця школа велична й ясна,

І всіх як і зараз навчала,

І ціль її завжди одна.

 

Коли з коридора лунає,

Дзвенить голосистий дзвінок,

Не дуже хтось хоче, а хтось поспішає,

Чи то на перерву, чи то на урок.

 

Там різних предметів навчають

З історії робим в минуле ми крок…

Там хочуть, щоб старших усі поважали,

Та жаль, що не кожен засвоїв урок.

 

Там друзів знаходимо других,

І в школі ми завжди між ними.

Читаємо й ми про героїв казкових

І хочемо бути такими.

 

Всі мрії, що ще не збулися,

Ми мусимо їх подолати.

І завжди про роки учнівські

Ми будемо всі пам’ятати.

 

 

Перша школа в селі була відкрита в 1886 році у громадському будинку – це була церковноприходська школа. Першим вчителем у ній був Вознюк Федір, житель села Боложівка Шумського району Тернопільської області. Згодом будинок був перероблений на більші кімнати, і в ньому навчались аж до 1935 року. Селяни самі утримували за свій рахунок вчителя, по черзі носили харчі на квартиру. Навчання велось російською мовою.

Починаючи з 1930 року, було запроваджено обов’язкове початкове навчання на рідній мові. В той час в школі працювали 2 вчителі. Перший випуск було проведено в 1931 році. В ньому учні закінчили школу і пішли навчатися в 5-й клас в Хорошівську семирічну школу. Перший випуск нараховував 19 учнів. Одним із вчителів у початковій школі був Дашкевич І.П.

Починаючи з 1929 року в селі почалась ліквідація неписьменності серед дорослих. Вона проходила через навчання в пункті лікнепу. Появилась необхідність збільшити приміщення для навчання учнів. І в зв’язку із цим в 1936 році увійшло в дію нове приміщення школи, в якому учні навчаються і сьогодні. У передвоєнний час в селі була школа з п’ятирічним терміном навчання. З 1936 – по 1941 рік директором школи був Вознюк Яків Дмитрович. Під час радянсько-німецької війни 1941-1945 років навчання в школі непроводилось, а приміщення школи використовували, як конюшню для коней.

Після закінчення війни, коли чоловіки повернулися з фронту в приміщенні школи було проведено ремонт і школа 1 жовтня 1945 року відкрила двері для своїх учнів. З 1945-1950 рік в селі діяла лише початкова школа. Після війни директором школи був Дем'янюк Іван Мартинович.

В 1950 році у школі с.Степанівка було запроваджено семирічне навчання. Працювало на той час в школі 5 вчителів, навчалося до 90 учнів. Навчання велося у дві зміни. Працювала в школі вечірня школа.

З 1951-1959рр. директором школи був Адамчук Петро Гнатович.

З 1959-1961рр. – директор школи Пташнік Ніна Матвіївна.

З 1961 – по 1964рр. – директор школи Лукашук.

З 1965 – по 1966 рік директор школи Савчук Людмила Гнатівна.

З 1966 – по 1971 рік директор школи Бринь Володимир Григорович.

В 1972-1973 роках було збудоване ще одне приміщення, в якому розмістились майстерня і їдальня. Навчалося до 100 учнів і працювало 8 вчителів. У 1971 році директором школи працював Баранчук Павло Григорович, і працював до1990 року. З 1990 по 2001 рік директором школи був Бринь Володимир Григорович. Навчалось 50-70 учнів, працювало 14 вчителів.

З 2001 року директором Степанівської загальноосвітньої школи I-II ступенів працює Матвієць Тетяна Петрівна.

В 2001-2009 роках в школі навчається 50-60 учнів, працює 14 вчителів.

З 2013 року директом школи працює Максимчук Орися Миколаївна.