Гра-подорож “Козацькими стежками”
Мета. Перевірити знання учнів про історію доби козаччини; створити сприятливі умови для виявлення творчих здібностей і таланту дітей; надати їм можливість спробувати силу і спритність; виховувати дисципліну; розвивати допитливість; виховувати почуття гідності, шани до України-неньки.
Ведуча. Славна добрими і героїчними традиціями Українська земля. Її сини – запорізькі козаки навіки ввійшли до скарбниці пам’яті українського народу. Ми. Їх нащадки, маємо свято шанувати і примножувати тую славу. Чи спроможні на це сьогоднішні козаки покаже нам гра “Козацькими стежками”.
Яка ж вона довга, у століття, у цілі віки,
Година негоди, що люд український гнітила.
Із сивої пам’яті сміливо ідуть козаки,
А шаблі, мов блискавки, сині жупани, мов крила.
Закличний марш: агов, козацтво, в путь!
І, як струна, душа правдива кожна,
З глибин історії вони ідуть, ідуть.
“Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть”.
(Під звуки “Козацької похідної” виходять учасники гри).
Ведуча. Змагаються сьогодні козаки та козачки 8 класів. Конкурси оцінює журі у складі:
(Вітання команд)
1 команда. Для боротьби ми не збирали
ані рушниць, ані гармат,
здоров’я повен міх набрали,
вистачить його для всіх команд.
Наша невелика команда
І поки молодий у неї вік,
А (ім’я) ми вибрали за отамана,
Бо він здоровий чоловік.
2 команда. Ми прийшли сюди сьогодні,
щоб вести запеклий бій,
тільки ні, не кулаками,
а в веселій, дружній грі.
(Ім’я) наш парубок моторний
і хлопець хоч куди козак,
на всяке діло він проворний,
на всякі витівки мастак.
Ведуча. Ну що ж, почнемо. А щоб веселіше було подорожувати, заспіваймо пісню.
(Конкурс народної пісні).
Ведуча. Добрий козак починає свій день з козацької їжі. Яка ж це головна козацька їжа?
(Куліш). Як же варять куліш? З яких компонентів складається куліш? Яка команда більш повніше, точніше скаже, як приготовити куліш, та і переможе.
(На 2 літри кип’яченої води всипати перемите пшоно 200г. Кип’ятити 10 хвилин, посолити, заготовити цибулину, 100 грам сала, подрібнити зелень, заправити, ще кип’ятити 10 хвилин. Куліш готовий. Можна приправити так само і часником.)
Ведуча. А зараз конкурс на кмітливість. Вікторина.
- Як козаки голили собі голови? (Залишався чуб на “оселедець”).
- Який одяг носили? (Шапка з китицею, червоні або сині шаровари, жупан і барвистий пояс).
- Як козаки могли перечекати небезпеку де-небудь при березі чи у плавнях? (Брали в рот очеретину і дихали через нею. Занурившись у воду).
- Яку козаки носили зброю? (Пістолі, шаблі).
- Яким чином козаки повідомляли на далеку відстань про небезпеку? (Запалювали смоляні бочки).
- Для чого козаки запалювали у степу суху траву? (Щоб не було де ховатися татарину).
- Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? (Малиновий).
- Як називався козацький ватажок? (Отаман, кошовий).
- Як була укріплена Запорізька Січ? (Довкола була обнесена високою огорожею, біля неї був викопаний глибокий рів і насипані високі земляні вали).
- Назвіть відомого гетьмана України? (Богдан Хмельницький).
Ведуча. Життя козаків було нелегким. Фізично слабка людина витримати, вижити в тих умовах не могла. Можливо тому всі козаки були фізично сильними, дужими. Отож, подивимось, нащо придатні наші козаки.
Конкурс “Перетягування канату”
Ведуча. Глядачі в захоплені від вашої сили. Молодці! Але сила, мужність не єдина умова прийняття на Січ. Крім цього, той, кого приймали в січове товариство повинен був добре знати українську мову, шанувати і любити неньку-Україну, народ.
Конкурс “Наша мова калинова”.
Ведуча. В рідкісні хвилини відпочинку козаки любили збиралися невеликими групами і розповідати різні бувальщини, дійовими особами яких, самі вони й були. Розповіді ці обов’язково прославляли мужніх, сміливих, відважних і відчайдушніх, дотепних і веселих.
(Розповіді учнів про гетьманів).
Ведуча. Ніхто не може знищити, вигубити народ, який так любить свою Батьківщину. А ще й до того, що на її захист такі дужі, славні козаки. Ви, мабуть, добре пам’ятаєте казку про хороброго рицаря, якому коваль тричі змушений був перековувати булаву. Як звали цього рицаря? Ну, звичайно, Котигорошко. Ну-мо покажіть, хто із вас найсильніший?
Конкурси “Хто найсильніший Котигорошко?”
“Чия рука найсильніша?”.
Ведуча. Раді вітати найсильнішого Котигорошка. Будемо надіятися, що і про нашого Котигорошка колись будуть розповідати в думах, піснях так як розповідається про знаменитих козаків в пісні, яку ви зараз почуєте.
Мало не кожному відома ця пісня. З покоління в покоління несе вона образ народних героїв, які понад усе цінують волю, незалежність, товариськість і все життя яких присвячене боротьбі за рідний край. Це пісня про гетьманів Сагайдачного та Дорошенка.
Пісня “Ой на горі та й женці жнуть”.
Ведуча. Багато випробувань доводилось долати козакам. В бою вони були відчайдушніми, надавали перевагу смерті, аніж полону. Але якщо вже так ставалося, потрапляли в полон, вони покладали всі зусилля, щоб втекти. Вирватися з неволі. І які б перешкоди не стояли на їхньому шляху вони втікали ще й насміхалися із своїх ворогів.
В Умані жив польський шляхтич, який прославився особливою жорстокістю. Полонених козаків він тримав у виритій в землі темній і глибокій ямі. Бранця в яму вкидали і закривали важкою лядою, якій був вузенький отвір, через який поступало повітря. Щоб морально знищити козака був придуманий пристрій, за допомогою якого, подув вітру підсилювався. І в ямі постійно чулося завивання дикої тварини. За три дні перебування в такій ямі людина божеволіла. Але козаки із цієї пастки вміли вибиратися.
Конкурс “Втеча полоненого з неволі”.
Ведуча. Віримо, що не дадуть козаки знущатися, глумитися над собою. Соколами летіли додому, на Україну, де їх чекають матері, кохані. Така вже доля материнська і дівоча: чекати і виряджати в дорогу.
Пісня “Засвистали козаченьки”.
“Проводи козака” ( інсценізація )
Козак . Марійко що ти тут робиш?
Марійка.( З лопатою та відром у руках).
Хочу посадити калину біля тину.
Козак. Та навіщо ж. Он скільки росте її за городом, понад яром.
Марійка. Ти поїдеш далеко, а на згадку про тебе – посаджу кущ калини. Засохнуть коріння, зів’януть листочки – знатиму, що загинув ти на чужині.
Козак. Не турбуйся серденько. Вернуся я живий, здоровий, а восени весілля справимо.
Марійка. І я буду молитися, щоб повернувся ти. Щодня буду ходити до калини дрібними сльозами поливатиму, щоб не засохло листя.
Козак. Наш отаман добре знає свою справу. Ось лише визволимо бранців і повернемося.
Марійка. В дорозі вас чекають важкі випробування. Нехай від куль і шабель захистить тебе рушник. А повертатимеш додому, він вкаже тобі дорогу.
Козак. Не плач рідненька! Не виплакуй карі оченята!
Марійка. Випий води з джерела, щоб не знав ти голоду і спраги в поході. А біля серця сховай грудочку рідної землі.
Ведуча. Вишиті сорочка і рушник були оберегами козацької долі в далеких, повних небезпеках походах.
Ведуча. Не думайте, що весь час козаки проводили свій час в битвах. У вільні хвилини вони відпочивали. Любили грати в футбол, займалися різними видами спорту.
(Спортивна естафета).
Ведуча. Відчайдушні козацькі отамани, на легких козацьких човнах-чайках. Водили вниз по Дніпру на Кафу, в Стамбул. І які б там фортеці не ставили турки, які б перешкоди не видумували – козак завжди вихід знайде. Так-так, це про козаків можна перефразувати відому пісню:
Там, де змія не проповзе
І не знайде шляху орлиця
Козак завжди вихід знайде
І нічого з ним не трапиться.
Конкурс-жарт. ( проповзти із зав’язанами очима попід канат. Але коли очі зав’язали, канат забирають зовсім).
Ведуча. Ну що ж ми всі переконалися, що таких козаків можна брати в похід, вони не підведуть.
Від свого імені , і від імені тут присутніх хочу подякувати козакам за демонстрацію своїх умінь, за сміливість, мужність і спритність, розум і талант. Думаю, що висловлю думку всіх присутніх, сказавши. Що вони – гідне покоління запорізьких козаків.
| 
